В ладу жить

colloq. kellegagi rahus elama

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

1) ( существовать) vivre vi

2) ( поддерживать своё существование) vivre vi

3) ( обитать) habiter vt; demeurer vi à; loger vi dans (в доме, квартире); être répandu ( водиться)

4) перен. vivre vi

5) ( проводить жизнь) vivre vi

••

* * *

1) gener. être, être sur terre, exister, habiter, peupler (где-л.), rester sur terre, végéter, aller, demeurer (à), durer, subsister, loger, vivre

2) colloq. coucher avec (qn), carburer (à) (чем-л.), percher, résilier

3) canad. (где-то) rester (Elle reste dans le bout de Montlaurier. A l'époque je restais chez mon oncle.)

330 (прош. вр. жил, жила, жило, не жил и не жил, не жила, не жило и не жило, не жили и не жили) Г несов.

1. в ком-чём, с кем-чем elama, elunema, olema; \жить долго kaua elama, я жил три года в Москве ma elasin kolm aastat Moskvas, \жить в дружбе с кем kellega sõpruses elama, \жить с братом vennaga koos elama, \жить полной жизнью täisverelist elu elama, \жить отшельником erakuna elama, \жить припеваючи elama nagu kuninga kass, \жить в ладу с кем kellega (rahus ja) üksmeeles elama;

2. чем, на что elatuma, elama; \жить своим трудом oma tööst elatuma, \жить на свой заработок oma palgast elama v elatuma, она живёт детьми lapsed on tema elu sisu v elumõte, \жить надеждой lootusest elama; ‚

\жить своим умом oma aru järgi elama;

\жить на широкую ногу laialt elama;

\жить на всём готовом priiülalpidamisel olema;

приказал долго \жить kõnek. lahkus siit ilmast, heitis hinge

1) gener. dzīvot saticīgi (дружно, в ладу разг.)

2) colloq. dzīvot saderībā (в ладу дружно), saderīgi dzīvot (в ладу дружно)

gener. (с кем-л.) in Eintracht leben, in bester Eintracht leben

gener. (с кем-л.) mit jemandem in Unfrieden leben, in Uneinigkeit mit (j-m) leben (с кем-л.)

gener. dzīvot saticībā (в согласии)

gener. se tirailler

• žít v dobré míře

• В ЛАДУ ( В ЛАДАХ) с кем быть, жить и т.п. coll

[PrepP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human) or adv]

=====

⇒ (to be) friendly with s.o., have a good rapport with s.o.:

- X с Y-ом в ладу≈ X is on good (friendly) terms with Y;

- X gets along (on) (quite) well with Y;

- X gets along (on) fine with Y.

     ♦ [Беркутов:] Да мне бояться нечего: я здесь со всеми в ладу. Хоть ребячеств Л ыняева и всей их компании я и не одобряю, а все-таки не ссорюсь и с ними (Островский 5). |В ] I'mnot afraid of anything. I'mon good terms with everyone here. I don't approve of the childish behavior of Lynyayev and his associates, but still, I don't quarrel even with them (5a).

     ♦ "Да вот теперь у тебя под властью мужики: ты с ними в ладу и, конечно, их не обидишь, потому что они твои, тебе же будет хуже..." (Гоголь 3). "As it is, you have peasants under your power. You get along quite well with them, you won't hurt them, naturally, because they are your serfs, and hurting them would make things worse for you" (3c).

1) добре, гаразд, гарно, ладно; (удобно) вигідно. [Хатку опорядкували собі гарненько, - усе гаразд, усе добре, та не батьківщина (М. Вовч.). Оце ладно! три пани, єдні штани (Номис)]. -но ли так будет? - чи так добре (гаразд, гарно) буде? -но тебе толковать - добре тобі балакати. -но живётся - добре живеться, гаразд ведеться. Дело идёт -но - справа йде добре (гаразд). -но уселся, так сиди - добре (вигідно) сів (умостився), то й сиди. Скрипка настроена -но (в лад) - см. Лад 3. Не складно да -но - не складно, та ладно. И -но и складно - і до ладу і до прикладу (Приказка);

2) (в согласии) у (з)лагоді, у згоді, у ладу. Жить -но с кем - см. Ладить 3;

3) (в из'явлении согласия) добре! гаразд! сількісь! іносе! інось! ну-ну! [«Приходьте сьогодні до мене». - Гаразд (Сл. Гр.). «Дай хоч трошечки спочити». - Та сількісь же! (Кон.). «Іносе, дми собі!» - так сонечко сказало, і вітер шпарко полетів (Греб.). «Як це поробиш, принеси води». - Ну-ну! (Звин.)].

* * *

1) нареч. до́бре, га́рно; ла́дно; ( в согласии) у зла́годі, у зго́ді

2) (в знач. сказ.: как следует) до ладу́, ла́дно; ( хорошо) до́бре, га́рно, гара́зд

3) (в знач. утвердительной частицы) гара́зд, до́бре, зго́да